Логотип Рівного

travel.rv.ua - туристичний сайт міста Рівне

ТУРИСТИЧНИЙ САЙТ РІВНОГО

Home Логотип Рівного Twitter Facebook Google+

Успенська церква — одна з найстаріших культових споруд у місті Рівному, належить до пам'яток дерев'яної архітектури. Збережена до нашого часу майже в неушкодженому стані. Розташовується за адресою: місто Рівне, вулиця Шевченка, 113. Є пам'яткою архітектури національного значення Рівненської області.

Успенська Церква була побудована у 1756 році. Рік її виникнення датується згідно з написом, який зберігся до наших часів на дверях будівлі. Раніше Успенська церква мала назву Омелянівської. Це було пов'язано зі шляхом на село Велика Омеляна, який проходив неподалік від міста Рівне. Відсутні будь-які відомості про існування церкви, яка була б її попередницею. Історики роблять висновок про давні традиції церкви, свідченням яких є збережені давні реліквії, наприклад, Євангелії 1634 року. Будівництво церкви було здійснене завдяки коштам парафіян. Тривалий час вона була греко-католицькою. Церква була освячена 1756 року. В архіві містяться перші згадки про будівлю, які датуються початком 19 століття. Вони свідчать про заснування храму, про дарчий лист на земельну ділянку та про освячення церковного приміщення. Зберігся документ, створений у 1806 році священиком Симеоном Федоровичем, в якому міститься історичний опис церкви.

У 20 столітті відбулось закриття багатьох храмів. Цінні ікони та реліквії з міста Рівного та усієї округи звозили на зберігання саме в Успенську церкву, тому що вона була діючою. У 1960-х роках планувалось знесення церкви. На її місті прагнули побудувати гуртожиток для одного із діючих технікумів. Проте, церковне приміщення було врятоване від зносу мешканцями вулиці Шевченка, на якій церква розташовувалась. У 1979 році Свято-Успенська церква із дзвіницею набула статусу пам'ятки архітектури національного значення.

На подвір'ї церкви у 2000 році побудували каплицю на честь Різдва Христового. У 2003 році збудували будинок, який використовують у зимовий період часу для хрещень та занять у недільній школі. У 2006 році відзначалось 250-річчя з моменту заснування храму. Спеціально для цієї події було приурочено проведення ремонтних робіт у церкві та на прилеглій території. Церкву пофарбували, замінили підлогу на паркет з гідроізоляцією, стіни всередині приміщення оббили водостійкою фанерою. До церкви провели опалення і газ, а ззовні зробили покриття новою бляхою. Нещодавно була замінена одна архітектурна деталь: кам'яну огорожу подвір'я, якій нараховувалось багато років, замінили на нову — ажурну металеву. Найдавніший храм Рівного є унікальним об'єктом, який приваблює туристів з інших міст. Будівля має велику популярність серед майбутніх сімейних пар, які бажають повінчатись.

Храм належить до категорії творінь волинської школи дерев'яного зодчества. Церква є дерев'яною будівлею, для спорудження якої не використовувались металеві цвяхи. Розташовувалась на кам'яному фундаменті. Для побудови пам'ятки використанні три зруби з однаковою висотою. Церква одноглава, середня частина — восьмигранна, виступ для вівтаря має п'ятигранну форму. Дзвіниця налічувала два яруси та увінчувалась восьмигранним шатром. Для покриття храму використовувався природний матеріал — гонт. Древня церква мала однин купол, який покривала бляха. У приміщенні було двоє дверей, три залізні хрести і більше 10 вікон. Розміри храму описувались таким чином: в висоту нараховувалось — 34 ліктя, в ширину — 14, а довжина сягала розміру трьох десятків ліктів. Згідно з історичними даними, одиниця виміру, яка тоді використовувалась у цих краях, сягала 47,6 сантиметрів. Церква мала у своїй власності землю, загальна площа якої у 1798 році сягала 24 днів оранки. Подвір'я пам'ятки в довжину становило 80 аршин, а в ширину — 49 аршин. Один аршин рівнявся 71, 1 сантиметру. Оточував територію паркан, який виготовили із соснових дощок. На території церковного подвір'я містилась дзвіниця з п'ятьма дзвонами, також побудована із дерева. Один із дзвонів по боках містив зображення. З однієї сторони була зображена Божа Матір, з іншого — розп'яття Христа. Вага дзвона була 250 ок., з урахуванням того, що 1 ок., — це 1,3 кг. Цей дзвін з'явився у 1979 році. Інші дзвони мали меншу вагу: від 5 до 100 ок., вони були відлиті у різні роки, з 1666 року по 1805 рік, зображень не містили.

На початку дев'ятнадцятого століття стіни церкви не були розписані, в приміщенні знаходився іконостас із дерева, датований 1784 роком. Він був створений у стилі бароко, були присутні елементи розпису спеціальними фарбами срібного та золотого кольору, які використовувались для іконопису. Були помітні елементи різьби. По боках іконостасу знаходились декілька ікон, з лівої сторони — ікона Божої Матері, поряд з нею було розміщено ікону Петра та Павла та ікону святителя Миколая. З правої сторони розмістили ікону архістратига Михаїла та ікону Спасителя. У наш час у період посту іконостас церкви закривається страсними іконами. Поблизу кліроса розміщується храмова ікона. Одна з ікон церкви, яка датується 1790 роком, збережена до нашого часу.

Джерело: Wikipedia