Логотип Рівного

travel.rv.ua - туристичний сайт міста Рівне

ТУРИСТИЧНИЙ САЙТ РІВНОГО

Home Логотип Рівного Twitter Facebook Google+

Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка — пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення, розташована у центрі міста. У кінці XVIII ст. у фільварку Любомирських «Гірка» був заснований сад-парк. У жовтні 1939, після приходу до Рівного радянської влади, було прийнято рішення про створення на території колишнього фільварку «Гірка» міського парку культури та відпочинку. Ім'я Тараса Шевченка парк отримав у 1940 році з нагоди 125-річчя від Дня народження поета. Навесні 1941-го у зв'язку із 80-річчям від дня смерті Тараса Шевченка в парку було встановлено перший пам'ятник Великому Кобзареві. У 1947 році площа парку збільшилася до 11 гектарів, а на початку 1950-х рр. парк ще значно розширив свою територію. Із розваг на початку 1960-х на території парку діяли планетарій, стрілецький тир, кімната сміху, читальна і телевізійна зала, танцювальний майданчик, літній театр та ресторан. В ці ж роки були проведені заходи з благоустрою території центрального міського парку. Його межі були розширені до сучасних. За документами міського виконавчого комітету, у 1966 році площа парку становила 33 гектари. У 1977–1984 рр. проводилася реконструкція парку, в результаті чого він поповнився новими видами. Був створений каскад басейнів з фонтанами, оточеними вербами. Навесні 2000 р. було посаджено 670 дерев (ялини, сосни, туї, берези, липи, клени) та 50 кущів. У цей час парк імені Тараса Шевченка займає 32 га і має 5 зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивний та дитячий сектор. Всього в парку нараховується близько 5 540 дерев і 14 200 кущів. На початок 2010-х років вік окремих дерев досягає 150–200 років. Тут налічується 160 видів дерев і чагарників, багато з яких екзотичні — північно-американські (ялина Енгельманна, сосна Веймутова,катальпа бігнонієвидна, клен, дуб червоний), далекосхідні (бархат амурський), південно-європейські (форзиція європейська, каштан їстівний, самшит вічнозелений), види з Китаю та Японії, Середньої Азії (біота східна, магнолія Суланжа, айлант високий, айва японська). Наразі в парку розташований Будинок культури, літня сцена, ресторан, містечко атракціонів та мотузковий парк.

Розкопки Рівне

Рівне розкриває свої таємниці. Прихований підземний тунель виявили просто посеред центрального парку міста. Сталося це, коли біля тамтешнього фонтана провалився асфальт. Працівники з цікавості почали розкопувати провалля. Побаченим були приголомшені – під землею виднілася кімната. Знахідкою вже неабияк зацікавились археологи. "Видно, що закладалися дерев'яні бруски, були двері. Це якась підземна частина наземної будівлі скоріш за все", - каже науковий співробітник Рівненського краєзнавчого музею Олексій Войтюк. Найпевніше, каже археолог, це підземні тунелі князів Любомирських – польських шляхтичів, які були власниками Рівного впродовж двохсот років. Цегла з підземної кімнати виготовлена в ХІХ столітті. Припущень безліч. Від того, що тунель міг бути для пересувань князівської охорони, і аж до того, що це був звичайнісінький льох. Підземна знахідка неабияк цікавить перехожих. Рівняни кажуть, давно чули легенди про князівські тунелі. Утім, краєзнавці з висновками не квапляться. Підземні ходи могли з'явитися ще задовго до появи Любомирських на рівненських землях. І навіть переповідають легенди. "У ХІІІ столітті тут існував жіночий монастир, і саме тунелі, є такі варіанти, належали до того жіночого монастиря, і вважалося, що чоловік, який знаходиться на тому місці на себе вбирав таку негативну енергетику, що після того з'являлися хвороби", - каже директор Рівненського об'єднання парків культури та відпочинку Андрій Черепанов. Після розкопок стане зрозуміло, що це за тунель, його довжина та куди він веде. А от управління культури вже будує масштабні плани. "Скоріш за все ми зробимо під склом і воно якраз впишеться в контекст історичності нашого парку Шевченка і міста Рівне як історичного міста України", - каже начальник Рівненського управління культури Тарас Максименко. Та поки археологи чекають дозволу, аби розпочати в центральному парку Рівного розкопки.

Офіційний сайт закладу: park.rv.ua

Джерело: Wikipedia, ТСН